Основи артрозу: причини, симптоми та методи діагностики

Тема: Медицина  |   Дата: 22.04.2024

Артроз - це хронічне захворювання, яке пошкоджує і руйнує не тільки хрящ, але й інші структури в суглобі - кістку під хрящем, суглобову капсулу, а також зв'язки, сухожилля і м'язи, які оточують суглоб. Дегенеративні зміни є незворотними і з часом можуть призвести до інвалідності [1]. Остеоартроз асоціюється з літнім віком, адже найчастіше його діагностують у людей віком від 40 до 60 років, і вік є фактором ризику, проте інші причини можуть призвести до розвитку хвороби набагато раніше - навіть у молодих людей [2].

Симптоми артрозу

Артроз проявляється болем, який виникає під час руху і припиняється у стані спокою. Біль часто посилюється до кінця дня, а у деяких людей він відчувається як вдень, так і вночі. Пацієнти також відчувають скутість суглобів, особливо через кілька хвилин після пробудження, яка може повторюватися кілька разів протягом дня при більш активній діяльності після короткого відпочинку. Дефекти в структурі суглоба часто сприяють виникненню відчуття хрускоту в результаті роботи нерівних суглобових поверхонь. Крім того, можуть виникати проблеми з рухливістю - може бути неможливо повністю випрямити або зігнути кінцівку через часткову втрату функції [3].

Окрім болю, при артрозі рідше спостерігається атрофія та деформація м'язів. Інші рідкісні симптоми артрозу включають випіт у суглобі та болючість суглоба при натисканні.

Остеоартроз - причини

Артрозні зміни в суглобах можна розрізнити за причинами, які відповідають за їх виникнення. Діагностика та детальні тести дозволяють визначити стадію артрозу, хоча лікарям не завжди вдається виявити фактори, які сприяють прояву захворювання [2]. Розрізняють:

• первинний артроз - причини виникнення остеоартрозу не відомі;
• вторинний - викликаний певним фактором, наприклад, механічною травмою, інфекцією або внаслідок наявності супутніх захворювань.

Лікарі також вказують на фактори, які збільшують ймовірність появи симптомів з віком. Це, зокрема, малорухливий спосіб життя, генетичний або гормональний фон, навантаження на суглоби, спричинене активністю, недостатня фізична активність, деформації та травми, неправильне зрощення кісток, супутні системні та інфекційні захворювання [3].

Лікування артрозу

Першим кроком у лікуванні остеоартрозу є діагностика. Це робиться за допомогою рентгенівських променів, які є високоефективними і дають достовірну картину внутрішніх структур суглоба [1]. Також корисними є КТ, МРТ та традиційні ультразвукові дослідження.

Артроз неможливо вилікувати повністю, але початок лікування дає можливість зменшити артритний біль і зупинити прогресування подальшої деформації суглоба. Немедикаментозне лікування, фармакологічне лікування та місцеве лікування є основою для того, щоб відчути помітне покращення. Пацієнтам з ожирінням слід зосередитися на зниженні ваги, щоб зменшити тиск на суглоб і збільшити рухливість. Ортопедичні аксесуари для покращення контролю за правильним вирівнюванням суглоба також є хорошим варіантом, який не потребує медикаментозного лікування [3].

Фармакологічне лікування артрозу в основному передбачає прийом знеболюючих та протизапальних препаратів для запобігання болю та зменшення запалення, наприклад, таких як Терафлекс. Терапія завжди підбирається індивідуально до стану пацієнта - в деяких випадках лікар може також рекомендувати лікування гормональними препаратами.

Література

1. Strafun SS, Tymoshenko SV, Kuzmyk VM, Bezugly A. Diagnostic of wrist pain. Journal of orthopedics, traumatology and prosthetics. 2006;4:21–7.

2. Kosinska NS. Degenerative-dystrophic lesions of osteo-articular system. Moskow: Medgiz, 1961. pp.17–21.

3. AI. Surgery of wrist joint. Moskow: Medicine, 1990. pp.55–71.