Костел єзуїтів

Будинок побудований в 1610-1630 роках архітектором єзуїтського ордену Джакопо Бріано. Це перша споруда барокової архітектури у Львові. Хто був автором первісного проекту невідомо. У 1613-1614 роках будівельними роботами керував Себастян Ламхіус. Коли в 1618 році Бріано прибув до Львова, стіни костелу вже були зведені на три лікті у висоту, він не розробив новий проект, але тільки детально допрацював існуючий і трохи видозмінив інтер’єр. У плані храм тринефний, зі слабо вираженою зовнішньої апсидою. Бічні нефи по відношенню до центрального дуже вузькі і низькі. На початковому етапі замість бічних нефів були тільки окремі каплиці, тобто нефи, відокремлені поперечними стінами, що взагалі властиво культовим спорудам єзуїтського ордену. Домінуючим є головний фасад, оздоблений пілястрами коринфського ордера, нішами зі статуями святих і орнаментальної різьбою віконних обрамлень. Костел реставрувався в 1842, 1879 і 1896 роках. Під час останньої реставрації в нішах першого ярусу були встановлені статуї. Костел — один з найбільших культових споруд Львова: його довжина — 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м. Куполи немає. Головний неф храму був розписаний в 1740 році художником Франциском Екштейном з Моравії. Йому допомагав його син Себастіан. Цінним твором мистецтва є скульптурне розп’яття роботи Яна Пфістера в бічному вівтарі.