Бібліотека ім. Стефаника

Вважається, що на цьому місці раніше стояв костел і монастир кармеліток взутих. Костел був скасований в 1782 році і переданий військовому відомству, яке влаштувало у ньому пекарню. У 1804 році будівля монастиря згоріло. Попелище викупив Ю. Оссолін, маючи намір на цьому місці збудувати приміщення для своєї бібліотеки а також багатих мистецьких колекцій. Проект нового будинку був замовлений прославленому віденському архітекторові П’єтро Нобіле. Це повинно було бути грандіозна споруда, велич якого повинен був створювати дорійській ордер, тяжкий архітрав і карниз, а простоту і строгість - відсутність будь-яких архітектурних декорацій. Але здійснити задум не вдалося через брак коштів. У 1827 році була зібрана комісія, до складу якої входив інженер Ю. Бем. Комісія змінила початковий план: нову будівлю за проектом ставало простіше, конструктивно включало в себе вцілілі фрагменти монастиря та його каплицю — раніше сховище монастирської бібліотеки. В результаті було побудовано триповерховий будинок з двома флігелями по обидва боки. По центру фасаду, замість важкого горизонтального аттика П. Нобіле, розміщено легкий портик, увінчаний фронтоном. За проектом Ю. Бема в 1844 році був добудований бічний вхід лівого крила, що виходить через парк до вулиці Коперника. Це висунутий вперед чотириколонний портик, який гармонійно пов’язаний з куполом старої каплиці.