ВИЩА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Духовні навчальні заклади

Львівська Духовна Семінарія сягає своєю традицією 1703 року, коли було створено Катедральну Семінарію у Львові. У 1783 році австрійський ряд утворив у Львові так звану Генеральну Семінарію для всіх галицьких дієцезій. Семінарія знаходилась в приміщенні бувшого монастиря Кармелітанок Тшевічкових у Львові (пізніше Осолінеум, сьогодні Бібліотека ім. Стефаника).

У 1814 році Львівська семінарія відокремилась від Генеральної Семінарії. Новим місцем для семінарії було обрано будівлі бувшого монастиря Кармелітанок Босих.
До II світової війни інтелектуальна формація семінаристів відбувалась на Факультеті Богослов’я, Університету Яна Казимира у Львові. Протягом II світової війни Семінарія та Факультет Богослов’я змушені були підпільно вести працю. В 1945 р. Львівську Духовну Семінарію було перенесено до Кальварії Зебжидовської. Більшість викладачів були з Університету Яна Казимира. У 1950 р. семінарію було ліквідовано, а семінаристи котрі на той час залишались в семінарії перевелись до інших семінарій – Краківської, Ченстоховської, Краківської та до Опольської.

Призначення в січні 1991 р., о. єпископа Мар’яна Яворського, апостольського адміністратора в Любачові, львівським митрополитом поставила перед ним нове завдання. Ними були не лише відбудова зруйнованих структур Церкви у Львові, але й запевнення священиків для архідієцезії що відроджувалась.

Історичні будівлі Семінарії у Львові (до якої в червні 1945 року був прийнятий семінарист Мар’ян Яворський) до дня сьогоднішнього не повернено. Семінарія поновила діяльність лише 5 років пізніше - 12 грудня 1996 р. Це стало можливим завдяки купівлі знищених будівель санаторного комплексу в Брюховичах неподалік Львова. Одразу ж розпочато ремонт закуплених будівель, та формаційно-дидактичну роботу.