ХРАМ СВЯТОГО АНДРІЯ І ЙОСАФАТА, УГКЦ

24 лютого 1914 року на одному із засідань Братства було оголошено про утворення комітету Будови Церкви на Левандівці. Головою і душпастером став отець Иосиф Гризан. Невдовзі, за 2000 злотих було закуплено місце під будову храму. Проте через тогочасні політичні умови будівництво вдалося розпочати лише у 1921 році.

Церква Св. Андрея Первозванного побудована парафіянами Левандівки в 1921—1924 pоках з ініціативи першого пароха Євгена Гаврилюка, який був головою комітету будови церкви. Церква побудована за проектом архітектора Сергія Тимошенка (фірма Івана Левинського). Перший грошовий внесок пожертвував Митрополит Андрей Шептицький. Парохом храму св. Андрія і св.Иосафата у 1930-х роках був отець Мирон Прийма. У цей час для церкви придбано іконостас.

В 1939 р. отця Прийму арештовують працівники НКВД. Новим парохом у 1941 році стає отець Ярослав Тихий. У 1945 р. відбулося посвячення головного престолу Архієпископом Йосипом Сліпим. Після псевдособору 1946 р., пароха отця Ярослава Тихого, як і багатьох інших священників арештовують. Храм св. Андрія і св. Иосафата стає власністю УПЦ. Лише 12 грудня 1989 р. храм повернуто вірним УГКЦ.