Репродуктивна жіноча система потребує особливої уваги. Коли вона працює без збоїв, приводу для занепокоєння немає. Чи це так? Тільки результаті обстеження можна дати висновок про зміну структури зовнішніх і внутрішніх статевих органів. Оцінює стан здоров’я жінки лікар-гінеколог з огляду на скарги пацієнтки. Різні симптоми, що виникають при запальних процесах, можуть супроводжувати рак яєчників. У цьому полягає небезпека захворювання. Виявлення його на пізній стадії означатиме, що виникли ускладнення.
Чи гінеколог може запідозрити онкологію при звичайному огляді? Постановка діагнозу можлива лише після проведення багаторівневого обстеження, яке призначається за потребою. Планові консультації - це профілактичний захід, що дозволяє виявляти патології на ранніх стадіях. Це важливо для жінок репродуктивного віку та тих, хто вже досяг клімаксу. Гормональні зміни під час менопаузи можуть спровокувати зростання аномальних клітин тканин яєчника.
Фактори ризику та причини розвитку онкологічного процесу
Фізіологічні процеси в організмі жінки, пов’язані з репродуктивною функцією, протікають під дією гормонів. В результаті забезпечується стабільний та регулярний менструальний цикл. Порушення можуть спричинити патологічні зміни тканин яєчників, де продукуються яйцеклітини. Гормональні зміни є одним з основних факторів ризику виникнення онкологічного захворювання.
У групі ризику знаходяться жінки, які мають генетичну схильність. Їм потрібно обстежуватися частіше та не допускати погіршення стану жіночого здоров’я. Безпліддя нерідко спричинює патологічні зміни органів репродуктивної системи. У представниць прекрасної статі, що не народжували, часто діагностують онкологію. Пухлини з’являються як наслідок хронічних запальних процесів у піхві, матці, придатках, яєчниках, а також рецидивом карцином молочної залози.
Точна діагностика та прогресивні методи лікування
Виявити рак без прояву специфічних симптомів досить складно. При виникненні підозр пацієнтці призначаються:
- забір крові на аналіз: загальний, біохімічний та онкомаркери;
- ультразвукове дослідження, проведене трансвагінальним датчиком;
- КТ або МРТ;
- лапароскопічна або аспіраційна біопсія;
- цитологічний аналіз рідини, що накопичилася в черевній порожнині, якщо розвинувся асцит.
Коли діагноз встановлено, онколог складає план лікування та дає прогнози щодо подальшого розвитку захворювання.
Залежно від ступеня ураження тканин яєчника виконується хірургічна операція. Додатково можуть бути призначені хіміотерапія та опромінення. Дія протипухлинних препаратів спрямована на ліквідацію аномальних клітин, що залишилися. Променева терапія проводиться в окремих випадках, оскільки таке лікування може завдати шкоди прилеглим органам. Ефективність методу полягає у видаленні пухлини при її поширенні чи рецидивах.
Джерело: mediland.ua
