Бернардинський костел

Бернардинський костел побудований на місці більш давнього — дерев’яного, він разом з монастирськими спорудами, дзвіницею, ротондою над криницею, оборонними стінами і декоративної колоною утворює єдиний архітектурний ансамбль. Костел являє собою храм базилікального типу з видовженою апсидою. У стильовому відношенні будівля неоднорідна і поєднує в собі риси італійського та німецького ренесансу. Шпилі західного і східного фасадів оздоблені однаковими декоративними елементами, характерними для архітектури Північної Європи XVII ст. Нижній ярус витриманий у суворих, чітких формах, притаманних творчому почерку П. Римлянина. Створений в XVIII в. інтер’єр — один з найбільш пишних серед львівських культових споруд. Його численні дерев’яні вівтарі виконали у 30-40-х роках цього століття архітектори з Ярослава — Том Гуддер і Конрад Кутшенрайтером, а настінні розписи в 1738-1740 роках — бернардінській монах-живописець, учень італійського художника Джузеппе Карло Педретті Бенедикт Мазуркевич. Різьблені лави в пресвітери, за усталеною традицією, виконав у 1640-1644 роках майстер Павло з Бидгощі. Добре збережені елементи старої різьби при реставрації були використані в нових лавах. В цей же час в стіні було виявлено поховання 1678 року, що у деяких дослідників викликало сумнів щодо часу різьблення лав (перша половина XVII ст.)