Комплекс монастиря Бенедиктинок

В комплекс входять: костел, монастирські приміщення і в’їзна брама. Монастир заснований в 1593 році. Побудований за межами кріпосних стін. Монастир Бенедиктинок мав важливе оборонне значення. Це підтверджує не тільки наявність оборонної стіни, якою оточена будівлю в 1608-1610 роках, але і сам суворий неприступний вигляд костелу. Його пом’якшує єдиний декоративний елемент — різьблені білокам’яні портали. Товщину могутніх стін південного фасаду прорізують глибокі віконні отвори, що нагадують бійниці. Враження неприступності підсилюють високі, з тесаного каменю, ескарпи на торцевому фасаді. З кріпосними стінами контрастує невелика, але монументальна двох’ярусна вежа, завершена фігурним ренесансним аттиком. Це — найцінніший архітектурна споруда в монастирському комплексі, її прикрашають білокам’яний портал, ніша зі статуєю і пілястри, які підтримують антаблемент з доричним фризом. Автором вежі вважається Ян Покоровіч, так як на збереженим в Центральному державному історичному архіві початковому проекті споруди кінця XVI століття (який, напевно, виконав сам П. Римлянин) ця вежа ще відсутня. Відсутня на цьому проекті і західна частина будівлі, що з’явилася набагато пізніше. З південного боку до вівтарної частини прилягає монастирський будинок, складений з каменю і цегли протягом 1611-1687 років (до цього часу він був дерев’яним). У ньому, як і у вежі, добре видно прийоми і елементи ренесансного будівництва. Цінним архітектурним елементом є також відкрита лоджія з трьома арками. Замкові камені арок служать консолями для стоячих в нішах кам’яних скульптур. Цікаво конструктивне вирішення деяких приміщень. Так для підтримки зводу в досить просторих сінях, був встановлений лише один масивний стовп. Це — єдиний приклад такої конструкції у львівській архітектурі того часу.