Успенська Церква

Стара церква, як і вся вулиця Руська, були знищені пожежею в 1571 році. Грошову допомогу в будівництві нового храму крім членів львівської громади надали правителі Молдови і Росії, про що свідчать поміщені на центральному куполі церкви герби цих країн. Значну суму подарував запорізький гетьман Петро Сагайдачний. Для побудови церкви в 1591 році був запрошений архітектор Павло Римлянин. Йому допомагав Войтіх Капінос, а завершив будівництво Амброзій Прихильний в 1629 році. Про це свідчить напис над входом: «Храм цей чесний здійснився року Божого 1629». Всі архітектори церкви зображені на одному з її вітражів. Церква побудована з великих кам’яних блоків. Площини стін прикрашені тосканськими пілястрами та різьбленим кам’яним фризом. Церква відрізняється чистотою стилю, величчю, красою і гармонійним співвідношенням всіх своїх частин. У плані це тринефний храм, закінчений апсидою, в якому поєднані візантійська конструктивна цілісність з ренесансними деталями та декоративними прикрасами. Церква стоїть на високому цоколі, її фасадом є бокова стіна, розділена пілястрами на чотири поля, в кожному з яких здіймається Архівольт з прорубаним в ньому вікном. На всю довжину екстер’єру тягнеться дорійський фриз — метопи і тригліфи, — який добре скомпонований і заповнений розетами і рельєфами. Входи до церкви розташовані по-боках, парадного входу немає, і все ж це не позбавляє спорудження монументального величі. Всередині церкви збереглися ікони 1630-1638 років, написані М. Петрахновічем. Цикл Страстей в диптиху по 10 ікон, — можливо, твір відомого художника першої половини XVII ст. Федора Сеньковича. У малому іконостасі збереглись ікони пензля львівського художника Мартина Яблонського (1801-1875). Прекрасні вітражі у вікнах 1920-1930 років роботи художника П. Холодного.