Собор Святого Юра

Перша документальна згадка про Собор відноситься до 1341 — згадка стосується виливки найстарішого в Україні Святоюрського дзвони. В 1363-1437 роках будується перша кам’яна церква Святого Юра — трьохапсидний, візантійського типу. Архітектором церкви вважається Дорінг, який також був автором Вірменського собору. В 1732-1738 роках починається будівництво нового монастирського будинку. Тепер це північне крило комплексу. У 1744 році стара церква розбирається, так як її скромний вигляд вже не відповідає сучасним смакам і вимогам, і на її місці був закладений новий кам’яний собор. Договір на будівництво собору — храму і дзвіниці — в 1744 році дістався львівському архітектору Б. Меретина. Після його смерті в 1759 році роботу продовжив зодчий і скульптор С. Фессингер. Будівництво було завершено в 1764 році, але оздоблювальні роботи тривали аж до 1770 року. Собор кам’яний, хрестовий, поставлений на високу терасу з парадними двопролітних сходами. Потужні пілони несуть на собі систему склепінь з головним куполом і чотирма низенькими купольними склепіннями над зниженими кутовими приміщеннями. Високі хрестові зводи перекривають подовжній і поперечний нефи. Фасади собору оформлені розкріпаченими пілястрами спрощеного коринфського ордера. Зовні і всередині собор прикрашений скульптурою, ліпленням, живописом. У цих роботах брали участь такі скульптори і живописці як Ю. Радзівіллівського, Ф. Смуглевіч, Л. Долинський. Статуї на фасаді й вінчає аттик кінна статуя належать різцю скульптора І. Пінзеля. На початку XІX ст. ведуться роботи по інтер’єру собору, інтер’єр заново розписаний краківським художником Е. Фабьянскі. У 1905-1911 роках в соборі велися активні реставраційні роботи. Вони були перервані першою світовою війною і відновлені лише в 1933 році: замінено підлогу, заново розписаний інтер’єр.