ЛЬВІВСЬКИЙ ПУТІВНИК

  Комплекс монастиря Бенедиктинок
   м. Львів, вул. Вічева, 2   на карті
   Дата:  1595 р. , перебудова після пожежі 1748 p.
   Творці:  архіт. П.Римлянин, Я.Покорович; перебудова після пожежі архіт. М.Урбанік
До нього входять костьол, монастирські приміщення і в’їзна брама. Монастир заснований у 1593 р. Споруджений за межами кріпосних стін, монастир Бенедиктинок, як і інші, мав оборонне значення. Це засвідчує не лише оборонний мур, яким оточено будівлю в 1608—1610 pp., а й сам вигляд костьолу — суворий і строгий. Його пом’якшує єдиний декоративний елемент — різьблені білокам’яні портали.Товщу могутніх стін південного фасаду прорізують глибокі віконні отвори, що нагадують бійниці. Враження неприступності підсилюють високі, з тесаного каменю, ескарпи на торцевому фасаді. Контрастом до кріпосних стін святині є невелика, але монументальна двоярусна вежа, завершена фігурним ренесансним аттиком. Це — найцінніша архітектурна споруда в монастирському комплексі, її оздоблюють білокам’яний портал, ніша з статуєю і пілястри, які підтримують антаблемент з доричним фризом. Автором вежі треба вважати уже згаданого Яна Покоровича, оскільки на збереженому в Центральному державному історичному архіві первісному проекті споруди кінця XVIст., який, напевно, виконав сам П. Римлянин, вона відсутня. Відсутня на цьому проекті і західна частина будівлі, що з’явилася пізніше.З півдня до вівтарної частини прилягає монастирський будинок, складений з каменю і цегли протягом 1611 —1687 pp. (до того часу він був дерев’яним). В ньому, як і у вежі, збереглися прийоми й елементи ренесансного будівництва. Цінним архітектурним елементом є відкрита лоджія з трьома арками. Замкові камені арок служать консолями для кам’яних скульптур, що стоять у нішах. Цікаве конструктивне вирішення деяких приміщень. Так, для підтримування склепіння у доволі просторих сінях будівничий застосував лише один масивний стовп. Це — єдиний приклад такої конструкції у тогочасній львівській архітектурі.